До Ісуса прийшла,
Щоб омить Його ноги сльозами
І цілунками вкрити…
Бо я недостойна… Прости!!!
Але Він посадив мене поруч,
Пригорнув та утішив словами:
«Ти навіки моя.
Страх і відчай з душі відпусти!
Знаю мрії твої,
Поривання, шукання, тривоги…»
Він Своїми очима
Осягнув мого серця глибінь.
Він до мене схилився
І почав омивать мої ноги,
Доторкаючись ніжно,
Забираючи смуток і біль…
Я так вдячна, Господь,
Що мене Ти в Собі укріпляєш,
В благовістя взуваєш
І даєш мені силу прощать.
Як Учитель Благий,
Ти мене докоряєш й навчаєш,
Щоб я вміла в покорі
Іншим ноги любов’ю вмивать…
08.12.2011р.
Левицька Галина,
Україна
Вірші й прозу писала з дитинства. У вирі життя і турбот моя квітка зів'яла, засохла... В 2003 році я зустріла Ісуса. Я дякую Богові, що Він не раз провів мене долиною смертною і дав нове життя. Дух Святий дає мені натхнення любити, радіти, писати...
Вийшла з друку моя перша книжечка з дитячими християнськими оповіданнями. Українською мовою. Повнокольорова. Замовити можна за тел. 0972665447 Моя сторінка в фейсбуці:
https://www.facebook.com/profile.php?id=100001665337155
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : О, небо – щедрое моё - Людмила Солма *)Примечание/дополнение:
После довольно затяжной и изнуряющей "всё и вся" - жары... внезапно начавшийся дождь - был в освежающую радость... но, он быстро перешел в ураганность грозы и тогда стало ропотно - не "по себе"... старые деревья ломались с треском... некоторые - более крепкие выворачивались даже с корнями... то там то тут - громы и молнии угрожающе сотрясали окрестности... и что самое уж печально-страшное, прямым попаданием молнии - в один миг сгорел старый домик постройки 50-х годов... благо никто не пострадал физически - хозяева в это время отсутствовали.
фотоиллюстрация из Интернета с Яndex.фотки, автор: lar5502
